|
1. ЕКОНОМІКА І ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ:
СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЯ
Життя людей у суспільстві надзвичайно багатоманітне. Воно охоплює всі його сфери: навчання, відпочинок, заняття спортом, оздоровлення, медичне обслуговування, науку, культуру, туризм, виробництво. Взаємодіючи і доповнюючи одна одну, ці сфери утворюють єдину суспільну систему.
У найзагальнішому вигляді суспільну систему поділяють на соціально-культурну, політико-адміністративну і економічну, або господарську, підсистеми. Водночас кожна з них є відносно самостійною і функціонує за своїми специфічними законами.
Соціально-культурна підсистема спрямована на задоволення художніх, наукових, релігійних, моральних та інших потреб громадян.
Політико-адміністративна підсистема захищає права громадян, створює сприятливі умови для суспільного життя, забезпечує міжнародну безпеку країни.
Економічна (господарська) підсистема слугує задоволенню потреб, що пов’язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві.
Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас соціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої неможливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. То що ж таке економіка?
Відповісти на це запитання можна лише тоді, коли ми усвідомимо, що потреби, що виникають у господарському житті, є результатом взаємодії людини з природою. Припустімо, група людей через якісь причини (екологічну катастрофу чи спустошливу війну) змушена переїхати на нові незаселені землі, які відмежовані від людського оточення. Зрозуміло, що першими кроками їхньої діяльності мають бути: задоволення своїх повсякденних потреб, без яких життя неможливе. До них передусім належать їжа, одяг, житло. Для того щоб їх мати, треба обробляти землю, рубати ліс, розводити домашню худобу, займатися певними ремеслами.
Проте ми знаємо, що ці люди раніше жили в умовах певної цивілізації. Отже, у них є потреби в освіті, релігії, розвагах тощо. Для задоволення їх слід будувати школи, заклади культури, охорони здоров’я, культові та спортивні споруди тощо. Інакше кажучи, для задоволення первинних потреб спільності людей, що осіла на новому місці, потрібна певна господарська діяльність, яка і відображує сутність економіки.
Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худобу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями економічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні інструменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одного боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого — всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються результатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим створені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини називаються економічними і становлять важливу складову економіки.
Економіка є сферою життя суспільства, яка охоплює виробництво благ, обмін ними, розподіл і споживання їх. При цьому обов’язково треба враховувати, по-перше, що економіка не може бути реальністю без людей. По-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія). Невід’ємною складовою економіки є природне середовище, на яке впливають і пристосовують для своїх потреб люди
Розвиток кожної країни залежить від наявності корисних копалин, родючості земель, географічного положення, чисельності населення та його професійної підготовки, культурного рівня, історичної спадщини, економіко-культурних зв’язків з іншими країнами. Через ці обставини економіка країни складається з окремих галузей (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт, зв’язок тощо).
Потенційні можливості економіки України у порівнянні з іншими країнами світу (табл. 1) є значними, що дає підстави для оптимістичних прогнозів щодо економічного розвитку нашої країни. |
|