|
ПЛАН
Розділ І Роль і санітарії в системі фізичного виховання, спорті і спортивній боротьбі.
Розділ ІІ Добові коливання працездатності людини, - циркодні біоритми.
Розділ ІІІ Гігієнічні вимоги до заходів відновлення організму в спорті.
Розділ IY Особиста гігієна борця.
Розділ Y Культура харчування спортсмена.
Розділ YI Гігієнічні вимоги і особливості регулювання ваги тіла борців.
Розділ YII Гігієнічні вимоги до місць проведення змагань і навчально- тренувального процесу в спортивній боротьбі.
Розділ YIII Травматизм і його профілактика в спортивній боротьбі
Контрольні запитання
Література
І. Роль гігієни і санітарії в системи фізичного виховання, спорту і у спортивній боротьбі
Гігієна (hydicinos - гр. та яка дає здоров’я) - наука про здоров’я вивчає зв’язок та взаємодії з навколишнім середовищем, а також вплив різних внутрішніх і зовнішніх факторів на здоров’я людини, нерозривно пов’язана із фізичним вихованням її, з фізичною культурою суспільства тому, що метою фізичного виховання є створення здорового працездатного і потрібного по своїх морально-психологічних якостях і фізичних як члена людського суспільства.
Саме вимога для повноцінного фізичного виховання людини є вимога гігієни.
Саме поєднання фізичного виховання із гігієною складає поняття “фізична культура”.
Санітарія (лат. sanitas - здоров’я) складова поняття “гігієни”, під S. розуміють методологію гігієни, тобто ті засоби, заходи, способи і методи розроблені гігієною для практичного втілення в життя людини і суспільства.
З перших хвилин життя людини він відчуває вплив гігієнічних норм і санітарних заходів, які засвоюються лікарями, батьками і родичами.
Вимоги до виконання санітарно-гігієнічних норм і заходів в повсякденному житті кожним чином людської спільноти (роду, сім’ї, племені, виробничих і інших колективах, народу, держави, нації) виховуються першими у вихованні моралі - сукупності норм і вимог до його поведінки в суспільстві і норм задоволення його потреб відповідного його місця в ієрархії суспільства.
Саме засвоєння моральних норм в свідомості і в підсвідомості і виконання них добровільно, свавільно і робить з двоногої тварини, істоти - людини.
Що до гігієнічних норм і вимог то вони відбиваються у звичаях і традиціях народів, в релігійних і державних постановах. Відповідно що і їх невиконання карається громадським осудом, релігійними покараннями, адміністративними і судовими органами.
Саме в сфері фізичного виховання і спортивної діяльності формується і засвоюється санітарні норми, гігієнічні змагання і вміння у підростаючого покоління.
Кожний працівник фізичної культури, кожний спортсмен повинний тільки сам знати і повсякденно виконувати санітарні вимоги, бути прикладом для оточуючих, а і з перших кроків вчили своїх учнів здоровому способу життя.
Вже в стародавньому світі в Єгипті, Греції, Римі були втілені в життя норми і вимоги гігієни і санітарії, які були узагальнені і викладені в трудових засновника наукової медицини Гіпократа (460-377 р.р. до н.е.) “О повітрі, воді і грунті”, “О здоровому житті” Гіпократ вказує що підтримання здоров’я людина до старості не можливо без активної, систематичної і постійної рухливої діяльності.
Про позитивний вплив на здоров’я людини занять фізичними вправами і в тому числі БОРОТЬБОЮ вказує в своєму “”Канони медицини” великий традиційний лікар, вчений, філософ Бт - Сіта (Авіцета - ЄвроП.) (980-1037 р.р. н.е.)
Мабуть немає в історії людства ні одного видатного вченого - природознавця, який би не підкреслював роль фізичної активності для здорового спорту життя людей.
Сучасні основи гігієни і санітарії фізичних вправ і спорту розроблені Петром Францієвичем Лесгафтом на початку ХХ сторіччя. В своїх роботах “Основы естественной гимнастики”, “Об отошении аатомии к физическому воспитанию”, “Руководство по физическому воспитанию детей шконльного возраста” він визначає ряд конкретних гігієнічних нормативів для процесу фізичного виховання і спорту.
Його учнями і послідовниками В.В. Горішевським, Л.І. Чуліцькою, В.А. Волшанською видається першим навчальний посібник “Гигиєна физических управлений и спорта” у 1939 році. В цьому посібнику сформульовані основні завдання гігієни фізичної культури та спорту:
1. Визначення гігієнічних особливостей професійної діяльності різних колективів і розробка відповідних норм і вказівок для викладачів фізичної культури і спорту;
2. Вивчення впливу різних факторів зовнішнього середовища на здоров’я займаючихся і розробка відповідних гігієнічних норм і санітарних вимог і заходів;
3. Визначення гігієнічних норм і санітарних вимог будівництва їх експлуатації спортивних споруд і обладнання;
4. Розробка норм харчування спортсменів;
5. Складання науково обгрунтованих вказівок по тренуванню, гартуванню, режиму індивідуальної гігієни фізкультурників і спортсменів.
Виховуючі необхідні мати фізичні і психічні якості в своїх учнів тренер повинен знати які і як різні вправи та інші фактори впливають на їх здоров’я і рівень тренованості, повинний вміти враховувати і передбачити їх вплив плануванні навчально-тренувального процесу і змагальної діяльності. Відповідно з гігієнічними нормами він повинний вміти облаштовувати місця змагань і занять, вимагають від обслуговуючого персоналу і спортсменів в підтримці санітарних вимог, організовувати режим дня і харчування.
Боротьба, бокс, групова акробатика, плавання за гігієнічними нормативами займають особливе місце серед інших видів спорту висовуючі підвищені вимоги до гігієни тіла спортсменів, що відображено і в “Правилах змагань” цих видів спорту.
Спортивна діяльність багаторічна і постійна, систематична і напружена стала основою активного довголіття у видатних борців сучасності: А. Ялтиря, О. Спірідонов, Г. Богдан, Я. Пункін, О. Мазур (Україна), В. Дітріх (Німеччина) і багато інших.
Якщо дотримуватись гігієнічних норм в особистому житті і спорті можливо на протязі багатьох років показувати високі спортивні результати:
Анатолій Рощін - класична боротьба, в 43 роки Чемпіон Олімпійських ігор у Важкій вазі ( ХХ, 1972р. м.Мюнхен) учасник ще 2-х Олімпіад;
Олександр Медвідь - вільна боротьба, в Мюнхені став 3-разовим Олімпійським Чемпіоном;
Вільфрид Дітрих - учасник 4-х Олімпіад (рим, Токіо, Мехіко, Мюнхен) по вільній і класичній боротьбі, учасник 12 Чемпіонатів Світу.
Основні гігієнічні вимоги до спортсменів: і їх спортивної діяльності:
1. Поєднання загальної фізичної і спеціально-фізичною підготовкою;
2. Поступовість в збільшенні тренувального навантаження;
3. Раціональне чергування праці і відпочинку;
4. повноцінне, збалансоване по складу харчування.
З певних гігієнічних вимог співпадають з основними принципами фізичного виховання.
До цих 4-х основних загально спортивних вимог, що до спортивної боротьби можна додати ще одну вимогу - прискіплива увага борця до чистоти і здоров’я шкірного покрову тіла і волосся, бо за правилами змагань при шкірних захворюваннях атлет не допускається до змагань лікарем вже на зважуванні при якому він проводить зовнішній огляд повністю роздягнутих атлетів.
За правилами змагань в класичній і вільній боротьбі, самбо і дзюдо борець повинний мати з собою в поєдинку носовичок, йому забороняється плювати на місце змагання (на відміну від футболістів, хокеїстів, регбистів).
Основний принцип гігієни - “чистота - основа здоров’я” - чистота тіла, чистота душі, чистота їжі, одягу, місць заняття втілюється повсякденно в житті спортсмена, фізкультурника.
ІІ. Добові коливання працездатності людини - циркодний біоритм
Працездатність людини не однакова на протязі доби також як і неоднакова за рівнем напруження функціонують інші органи організму.
Коливання працездатності підкоряються зміні дня і ночі, бодренню і відпочинку, ці коливання називають циркодними, добовими біоритмами людини, який охоплює 20-28 годин життя людини.
В циркадному біоритмі працездатність людини має два підвищення з 10-11 г. до і після зниження, а також з 16 до 17 години.
Ці години найбільш сприятливі для навчально-тренувальних занять з підвищеним тренувальним навантаженням по об’єму і інтенсивності. Поза цими годинами додаткове навантаження на організм додає сам процес зниження динаміки індивідуальної працездатності.
Підвищення працездатності людини в часи підвищення неоднакове відносне одне одного - воно більше в так званих “жайворонків” (людей які встають дуже рано) в першому підвищені і менше в другому. У “сав” (людей які люблять поспати) основний пік працездатності припадає на вечірні години.
При переїздах на великі відстані до місць змагань із зміною годинник поясів циркодні біоритми людей залишається незмінними певний час і це може серьозно відбитися на їх змагальній діяльності зниженням спортивного результату, якщо не підготувати зміну циркового біоритму на етапі попередньої підготовки до цих змагань.
Але крім борствування приблизно 1/3 циркодного біоритму припадає на сон, стан повної втрати працездатності і свідомості людини, стан без якого не може існувати будь-яка високоорганізована істота. Швидке засинання, глибокий сон вказує на позитивний баланс між діяльністю і відпочинком людини, на добрий стан її здоров’я.
Під час сну знижується до мінімуму більш функцій систем організму і на послідовному рівні відновлюється їх енергійний баланс органів і важливіший серед них центральної нервової системи, як основного регулятора всіх інших систем організму в залежності від його внутрішнього стану і змін в оточуючому середовищі.
Нехтування повноцінним сном призводить до стресової ситуації і в першу чергу до розладу ЦНС, бо ні які інші засоби відновлення не можуть замінити сон, але гігієна не згадує і про неприродні стимулятори сну, фермонологічні або терапевтичні засоби.
ІІІ. Гігієнічні вимоги до заходів відновлення
організму людини в спорті
Принцип поступовості при збільшенні тренувального навантаження із тенденцією до максимальних навантажень в кінці ІІІ етапу багаторічної підготовки, або в будь-якому році IV етапу вищої спортивної майстерності може призвести до перевантаження і перевтоми спортсмена, або до стану перетренованість, який супроводжується значним погіршенням стану здоров’я і потребує термінового застосування заходів відновлення.
Основними гігієнічними вимогами до заходів відновлення:
1. Природність заходів - сон, повноцінне харчування, фізичні вправи аеробного характеру помірного об’єму та інтенсивність, помірні гіпертемічні процедури (теплі ванни), помірні гіпотермічні процедури (обтирання і обмивання холодною водою), масаж, самомасаж.
2. Відповідність засобів відновлення стану спортсмена, дати можливість своєму організму включитись у власне відновлення.
3. Постійний самоконтроль за станом свого здоров’я і нагляд лікаря за виконанням засобів відновлення і станом атлета.
Комплексним показником стану організму по 5-бальній шкалі оцінок може бути середній бал який розраховується із суми балів по суб’єктивній оцінці: 1) сну (якість, час, ефект); 2) апетит; 3) настрій; 4) вживання і потреба в рідині - відчуття спраги; 5) бажання до тренування; 6) готовність до змагання; 7) вага тіла. Середній бал3.5 вказує на нормальний стан здоров’я.
Регулярні лікарські обстеження в медичних частинах навчально-спортивних закладів і у диспансерах фізкультурних, дозволяють своєчасно визначити стан спортсмена і пропонувати необхідні засоби корекції.
Незважаючи на високу ефективність різних методичних препаратів для корекції фізичної працездатності людини, гігієна відносить їх до засобів медицини, також як і засоби електротерапії, які можливо застосовувати тільки по призначенню лікаря.
IV Особиста гігієна борця
Гігієнічні вимоги до борця нічим не відрізняються від вимог гігієни до всіх інших людей, крім підвищеної уваги його до чистоти тіла, одягу, взуття, спортивної форми, яку по нормах санітарії атлет неповинний ніколи нікому позичати.
Для борця відношення до власного тіла повинно бути таким як в солдата до власної зброї - постійно перевіряти, чистити, змащувати, витирати тільки за призначенням.
“Правилами змагань” передбачається:
1. недопущення борця до поєдинку при наявності на цьому брудної форми;
2. недопущення борця до змагань при наявності на його шкірі ознак дерматологічних захворювань.
Розклад для спортсмена повинний бути розрахований таким чином, щоб на час тренування, або змагань він би був спроможний до продуктивної праці і забезпечував би власний відпочинок перед нею.
Спортсмен ще більше ніж його оточуючі повинен дбати про виконання санітарних вимог в своєму побуті, в житті, в інтимних стосунках.
На варті свого здоров’я стоять його суб’єктивні відчуття, емоції, почуття - позитивні вказують, що в цьому все гаразд з здоров’ям, негативні - навпаки.
Спортсмену (як і будь-якій людині) необхідні навчитися “прислухатися” до свого організму, оволодіти вміннями і навичками, уникати, попереджувати негативні для здоров’я фактори, а також доступними засобами і заходами гігієни. |
|