У базі 27612 реферата, 363 підручника

 Бюджет образования и науки 2016: что приняли депутаты  Українська версія

Бюджет образования и науки 2016: что приняли депутаты
Архів новин

Зокрема, його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки — проект було вирішено відправити в Уряд на доопрацювання. Другу версію Бюджету в ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом із пакетом супроводжуючих змін у Бюджетний кодекс і соціальне законодавство. Отож, як був доопрацьований Бюджет і що чекає на освіту і науку наступного року?

Головий фінансовий документ Держави на предмет фінансування вищої освіти і науки проаналізували експерти Аналітичного центру CEDOS Ірина Когут та Єгор Стадний.

Університети та коледжі

Видатки на вищу освіту і надалі досить розпорошені. Загалом на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації припадатиме 21,5 млрд грн, з них лише 16 млрд – у віданні Міносвіти. Підготовку кадрів різного рівня фінансуватимуть 20 різних відомств, підвищення кадрів – 21. Загальна сума, яку закладають на 2016 рік на 2.1 млрд грн більше, ніж у 2015 році. Зросли видатки на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особливо у підпорядкуванні Міноборони (1,28 –> 1,89 млрд грн), МОН (10,76 –> 11,39 млрд грн), МВС (458 –> 730 млн грн), МОЗ (714 –> 800 млн грн), ДФС повернула собі передане до МОН у минулому році фінансування (123 млн грн). Підготовка кадрів ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації у системі МОН загалом збільшилась з 3,86 млрд до 4 млрд грн.

Бюджет закладає підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів під кількома окремими відомствами: МОН, МОЗ, Мінкульт, ДФС, Міноборони, Нацгвардія, СБУ тощо. Система вступу на бюджет, яка передбачена Законом «Про вищу освіту» у 2016 році, вимагає, аби державні кошти, передбачені на підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів (окрім силових відомств) закладались в єдиному рядку Держбюджету, адже передбачається загальний конкурс, а не для кожного відомства окремо. Інакше при автоматизованому розподілі вступників із загального рейтингу за результатами ЗНО та виставленими пріоритетами буде виникати колізія, адже не буде зрозуміло з коштів кого саме (МОН, МОЗ чи Мінкульту?) фінансується навчання.

Також Верховна Рада зобов’язала уряд до березня 2016 року реформувати систему державного замовлення, визначивши показники державного замовлення у відповідності до потреб економіки та суспільства. Імовірно така аморфна норма стала результатом змагання між Міносвіти та Мінфіном. Економічний блок уряду намагається звузити обсяги державного замовлення лише до потреб держави, що означало би скорочення державних видатків на вищу освіту до підготовки лише медиків, педагогів та силовиків. Водночас відомо, що Міносвіти вже деякий час розробляє проект реформи державного фінансування вищої освіти, який не передбачає таких кроків. Таким чином, Міносвіти досягло вигідної для себе норми, яка передбачає досить широке трактування та обов’язок уряду розробити пакет змін до законодавства.

Фінансувати освіту та науку по мірі можливостей

Як і у 2015 році проект Бюджету передбачає дозвіл Кабміну виконувати будь-які норми освітнього та наукового законодавства в тому обсязі, в якому на це є кошти. Також уряд муситиме затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (державного та місцевого) та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік. Як відомо, попри аналогічну норму у ЗУ «Про бюджет 2015 року», уряд так і не розробив такого порядку у 2015 році.

Скасувати позаконкурсний вступ

Законопроект № 3628 повністю скасовував позаконкурсний вступ до ВНЗ, приводячи норму ЗУ «Про вищу освіту» у повню відповідність до норми Конституції: «громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі». Водночас Верховна Рада дозволила вступати не за ЗНО, а за вступними іспитами дітям-сиротам та особам, у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО. Зважаючи на чинну систему охорони здоров’я, в якій кожна медична довідка має свою ціну, останнє нововведення закладає високі корупційні ризики під час прийому до ВНЗ. Окрім цього Закон «Про вищу освіту» був доповнений нормою з вже чинного законодавства про прийом до ВНЗ учасників АТО за вступними іспитами.

Платні послуги

Прийнятий Верховною Радою законопроект № 3628 передбачає, що уряд до квітня 2016 року розширить перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, та їх вартість. Існує небезпека, що уряд повторить досвід 2009-2010 років, намагаючись надати ВНЗ право робити платним фактично будь-що: від оплати пропусків до користування бібліотеками, спортзалами чи інтернетом. Згубна практика оплати пропущених занять існує і зараз у медичних ВНЗ та деяких інших університетах, чим останні порушують законодавство. Водночас, існує цілий ряд платних послуг, яких бракує університетам. Наприклад, можливість платного повторного вивчення усієї дисципліни після академічної заборгованості або ж право залучати кошти, отримані від благодійників чи від орендарів приміщень, для нарощення депозитів.

Окрім цього зміни до Бюджетного кодексу (законопроект 3629) надали право державним та комунальним ВНЗ або науковим установам зараховувати до власних надходжень відсотки, нараховані на залишок на поточних рахунках, відкритих у державних банках для розміщення коштів отриманих як благодійні внески, гранти чи як плата за послуги

Бюджет науки

Як відомо, Президент підписав новий Закон "Про наукову та науково-технічну діяльність". Проте прийнятий Бюджет фактично не враховує потреб на його впровадження. Всього на видатки, пов’язані з дослідженнями, у 2016 році виділять 5,3 млрд грн, які розподілені між 25 розпорядниками. Левова частка цих коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій. Порівняно з минулим роком, усі академії, окрім медичної, отримують менше фінансування. Водночас планується збільшення витрат на дослідження у системі МОН (власне дослідження + внесок за участь у програмі Горизонт 2020), а також для Державного космічного агентства (49 -> 223 млн грн). Окрім цього, понад 185 млн грн розпорошені між різними відомствами та міністерствами на оплату прикладних досліджень та наукових експертиз. Ці кошти, на відміну від обсягів фінансування НАН та національних галузевих академій, ніколи не потрапляють до поля зору прихильників аудиту та скорочення державних видатків на науку.

По материалу Вища освіта.
Новини за темою:
  • “Давайте увійдемо в новий рік без боргів перед громадою”, - Лілія Гриневич в Рівному на нараді за участі керівників обласних управлінь освіти і науки
  • Яценюк требует легализации Национальными академиями наук их доходов
  • Яценюк проанонсировал отставку министра образования
  • Яценюк предлагает установить в образовании баланс специальностей
  • Яценюк не исключает возврат к старой модели образования
 28.12.2015
 

Навігація

Як знайти реферат? Як написати реферат? Як оформити реферат? Перекладач Перевірка правопису ВНЗ України Пошук по сайту Запит на реферат Статистика Топ 20 Допомога проекту Порекомендувати сайт Авторські права Реклама на сайті Зворотний зв’язок Про сайт

Дозвілля

Онлайн ігри Онлайн радіо Онлайн ТБ Гороскопи Приколи Анекдоти Карти Google Планета Земля

Допоможи іншим

Довелося самому робити реферат? Є український підручник або методичка? Тоді допоможи іншим полегшити навчання, додай реферат або підручник у базу сайту.

Слухати онлайн радіо

Слухати онлайн радіо

Хмарина