Щоб залишити межі планети і здолати тяжіння гравітаційного поля Землі, ракета повинна розвинути швидкість 11,2 кілометрів на секунду. Ця швидкість називається другою космічною або параболічною. Для кожного тіла в космосі вона різна. Астрофізики замислились, яка друга космічна швидкість для всієї нашої галактики, адже мрії про міжгалактичні перельоти в майбутньому напевно втіляться у реальність.
У рамках свого дослідження Тільман Піфль (Tilmann Piffl) і його колеги з Астрофізичного інституту Потсдама (ФРН) вивчали останні дані про результати експерименту RAVE. Співробітники цього проекту займалися спостереженням за зірками за допомогою 1,2-метрового телескопу "Шмідт", що належить Англо-австралійській обсерваторії (Anglo-Australian Observatory), а також розраховували відстань до світил і їх швидкість наближення або видалення від Землі. У базі даних експерименту існують записи про 426 тисяч зірок.
Піфль і його колеги обрали для свого дослідження 90 високошвидкісних зірок, швидкості й відстані до яких були виміряні з найбільшою точністю. Деякі з них рухаються зі швидкістю близько 300 кілометрів на секунду, що складає одну тисячну від швидкості світла.
Потім команда учених склала декілька комп’ютерних моделей спіралевидних галактик, розмір яких був порівнянний з розмірами Чумацького Шляху. Вони вивчили отримані моделі і виділили одну з них, до якої найкраще підходили вищеописані зірки. Маса цієї галактики має бути еквіваленту 1,6 мільярда мас Сонця.
Знаючи приблизну масу нашої галактики, астрофізики розрахували другу космічну швидкість для небесних тіл, що є сусідами з Сонячною системою. Щоб залишити гравітаційне поле Чумацького Шляху, космічний корабель повинен вилетіти за межі Сонячної системи і розвинути швидкість 537 кілометрів на секунду.
Учені стверджують, що як би абсурдно це не виглядало, для міжгалактичних і міжзоряних перельотів знадобиться, як мінімум, двигун на антиматерії.
За матеріалом Вести.ru.