Лікар з Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США) виступить з доповіддю про смерть Леніна на науковій конференції. Він спростував популярну теорію, ніби Ленін помер від венеричної хвороби. Безпосередні причини смерті Леніна – стрес, родинна спадковість, можливо, навіть отрута, стверджує невропатолог Гарі Вінтерс.
Разом з російським істориком Л.Лурьє Вінтерс вивчив історію хвороби Леніна і підготував доповідь для щорічної конференції про смерті знаменитостей, яка проходить в Медичній школі Мерілендського університету (США). У минулі роки доповідачі розглядали під новим кутом обставини смерті фараона Тутанхамона, Колумба, Болівара і Лінкольна.
Ленін переніс декілька інсультів неясного генезу, перш ніж помер. Результати розтину – наявність сильно отверділих судин в головному мозку – спантеличили лікарів. Організатор конференції Філіп Маковяк підкреслив, що Ленін був ще нестарою людиною і не входив до групи ризику: він не палив, не хворів на діабет, мав нормальну вагу. Розтин не виявив жодних ознак гіпертонії.
Як би там не було, батько Леніна помер у 54 роки і, можливо, теж мав схильність до затвердіння стінок артерій. Стрес теж підвищує ризик інсульту, а стресів у житті Леніна було немало. Як відзначив Вінтерс, "наприклад, на його життя весь час чинили замахи…".
Зі свого боку, Лурьє не виключає, що Сталін, можливо, прикінчив Леніна. На початку 1924 року Ленін більш-менш видужав. Можливо, Ленін вступив у союз із Троцьким, що і спонукало Сталіна його отруїти, відзначає Лурьє.